A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Крупецька громада
Хмельницька область, Славутський район

Історія с.Полянь, с. Комарівка, с.Хоровиця

С.Полянь

Сучасна  офіційна  назва  села  - Полянь.  Село  сільського  типу .СелоПолянь  розташоване  в  Північно – Західній  частині  Хмельницької області , Славутського  району.        

Село  розміщується  на  правому  березі  річки Горинь ,  яка  являється  притокою Прип’яті. Віддаль  села до  районного  центру  міста  Славута – 16км. ,до  обласного  центру міста  Хмельницького  - 98км. , до найближчої залізничної  станції  Кривин  - 3км.Число  жителів  села  Полянь  за  переписом  1959 року  становить  1083чол. Село  розташоване  в  Пвнічній частині  Волино – Подільської  височини , яка  має  нахил на Пінічно – Західні  області . Рельєф  характеризується  значним  пониженням   і  зветься  Острозькою низовиною . По  лівому  і  правому  березі  річки Горинь розкинулись  у  вигляді  піщаних   насипів  горинські  бархани , які  утворилися  в  наслідок  вивітрювання  пісковика  і граніту.

За складом грунтів поля населеного пункту належать  до  Берездівськогоаграгрунтового   району  , для  якого  характерні  сірі  і  світло- сірі  опідзолені грунти ( піщано – суглинкові  на  поверхні). Корисні  копалини  в  околицях  населеного  пункту  незначні.  Серед  природних   багатств є  вапняки , торф  і  на берегах ріски  Горинь  в  піску  у  вигляді невеликих напівпрозорих камінців  жовтого  кольору  і  різних  відтінків – від   бурого  до  яснозолотистого- трапляються  янтар – закам’яніла  смола  хвойних  дерев , які  росли  мільйон  років  тому. Місцева  назва -  янтаро – бурштин.

В   багатьох  місцях  зустрічається  пісок  і  різнокольорові  глини ,  які  використовуються  , як  будівельний  матеріал.  На лівому  березі  річки  Горинь розміщений баласний кар’єр.

 

С. Комарівка

Наприкінці 16 століття князь Василь-Костянтин Острозький заснував на місці теперішньої Комарівки, на лівому березі Горині Свято-Михайлівський чоловічий монастир. Монастир побудований на насипній гряді, серед зелених луків, первісна довжина якої сягала 375 метрів. Центром обителі був Свято-Георгієвський храм.

Наприкінці 18 - на початку 19 століття входила до єдиного господарського комплексу Кривинської волості, якою тоді майже повністю володіли Яблоновські.

На кінець 19 століття у селі 108 будинків і 593 жителів. Селяни займалися, крім рільництва, вирубом дерева до сплаву і рибальством. На ґрунтах села на берегах Горині виступала гончарська глина. В селі функціонували водяний млин і ґуральня.

Князь Роман Дем'ян Сангушко збудував в селі підприємство з виробництва паперу, яке давало на кінець 19 — початок 20 століття продукції на 100 тисяч рублів.

За переписом 1911 року 815 жителів, ґуральня з продукцією 26030 відер горілки на рік.

В повоєнні роки за селом Комарівка були виявлені родовища вапняку де тривалий час працювало виробництво по випалюванню вапна, була збудована початкова школа, до 1970 року в селі Комарівка розташовувався бригадний відділок колгоспу імені Куйбишева.

 

С.Хоровиця

На кінець 19 століття у селі 31 будинок і 219 жителів. Відносилось до Кривинської волостіОстрозького повітуВолинської губернії.

На початку ХХ століття в селі Хоровиця нараховувалось 300 дворів в тому числі прилягали хутори: Хутір Гретинь, Галашевщина, Кульонія, Шляхова, Будки , Лобни. Близько до села Білотин в одному із хуторів знаходився смолярний завод, в 23 кварталі від села був розташований шпалоріз, де працювали люди з різних куточків світу , на даний час на тому місці встановлено пам’ятник. В 36 кварталі від села (пізніше була військова частина) жили люди, був розташований клуб, все це прилягало до села Хоровиця.

Зі слів Нетикши Юзефи Карлівни 1912 р.н., в селі Хоровиця була сільська рада, де вона працювала секретарем, головою сільської ради був Вуйцих Володимир.

В 1934 році з села почали масово виселяти поляків.

У вересні 1943 року нацистами було спалено 68 дворів села Хоровиця, загинуло 7 жителів.

В 2005 році в селі Хоровиця за рахунок власних коштів сільської ради скульптором Лелях С.М. виготовлено та встановлено на місці першого поховання обеліск Валі Котику та загиблим односельчанам.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь