Лаврук Олег Петрович

Лаврук Олег Петрович народився 17 травня 1970 року в селі Крупець.

Дитинство та юність провів у рідному селі. Навчався у Крупецькій загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув професійну освіту в Нетішинському професійно-технічному училищі №23 за спеціальністю КПІ.

У 1988 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у місті Первомайськ Миколаївської області. У 1990 році завершив службу у військовому званні старший сержант.

Після повернення до мирного життя працював у державному підприємстві «Славутський лісгосп». Згодом за переведенням розпочав трудову діяльність у військовій частині А2404 на посаді завідувача сховища, де сумлінно виконував свої обов’язки протягом дев’яти років.

Коли Україна стала на захист своєї незалежності, Олег Петрович не залишився осторонь. 25 квітня 2015 року був призваний на військову службу під час проведення антитерористичної операції, ставши на захист рідної держави.

22 серпня 2025 року був знову призваний на військову службу 1-м відділом Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Хмельницької області. Проходив службу у військовій частині А4977 на посаді старшого стрільця-вогнеметника 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотної роти.

Олег Петрович був людиною честі, відповідальності та незламного характеру. Він без вагань виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним військовій присязі та Українському народові. Побратими знали його як надійного товариша, а рідні — як люблячого сина, чоловіка, батька та добру, щиру людину.

22 червня 2026 року у місці тимчасової дислокації підрозділу в населеному пункті Бунчужне Синельниківського району Дніпропетровської області старший сержант Лаврук Олег Петрович помер внаслідок прогресуючої хвороби, мужньо виконуючи військовий обов’язок із захисту України.