Подзерук Микола Миколайович
Подзерук Микола Миколайович
Микола Миколайович Подзерук народився 23 серпня 1983 року в селі Колом’є Славутського району Хмельницької області. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. До школи Микола ходив у сусідньому селі Полянь.
Після закінчення 9 класів продовжив навчання у професійно-технічному училищі міста Понінка, де здобув професію електрика. Після проходження строкової військової служби повернувся до рідного краю. Працював на хлібозаводі, згодом деякий час жив і працював у Києві.
Микола був сім’янином, батьком трьох дітей — Данила, Дмитра та Діани.
Із 2015 року його життя було пов’язане з нашою громадою. Він оселився у селі Велика Русава, де зустрів свою долю — Катерину. Став для неї надійною опорою, а її дітям — Дмитру, Миксиму та Ангелінці — близькою і рідною людиною. У сім’ї Миколу знали як доброго, щирого, турботливого чоловіка, який умів підтримати та ніколи не залишав близьких у біді.
З початком повномасштабної війни Микола не залишився осторонь. На початку березня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією першим відділом Тульчинського РТЦК та СП.
Солдат Микола Миколайович Подзерук проходив службу на посаді сапера відділення технічної розвідки евакуаційного взводу ремонтно-відновлювального батальйону. Виконував відповідальні та небезпечні завдання, сумлінно ніс військову службу, захищаючи Україну та свій народ.
За мужність, відданість військовому обов’язку та внесок у захист України Микола Миколайович був відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій».
Та війна забирає не лише тих, хто загинув безпосередньо на полі бою…
9 січня 2026 року, перебуваючи у постійному пункті дислокації на Хмельниччині, Микола Миколайович Подзерук раптово помер.
Поховали українського Захисника Миколу Подзерука на Великорусавському сільському кладовищі.
Життя Миколи було непростим, але сповненим праці, любові до родини та відповідальності. Він був сином, братом, чоловіком, батьком, другом і Захисником.
Його життєвий шлях назавжди залишиться у пам’яті рідних та всіх, хто його знав.
Світла пам’ять Миколі Миколайовичу Подзеруку.
