Віолета Лабазюк: «Завдяки злагодженій роботі депутатів облради на Хмельниччині створені необхідні умови для кращого медичного обслуговування краян»
Шістдесят мільйонів гривень склала вартість лінійного прискорювача, який закупили для обласного протипухлинного центру. В Україні натепер у державних лікувальних установах працюють 17 лінійних прискорювачів. І ця кількість – надзвичайно мала. На обладнанні, яке з’явилося у Хмельницькому, за рік планують проліковувати, щонайменше, півтори тисячі пацієнтів.
За рівнем захворюваності на злоякісні новоутворення Хмельниччина належить до десяти територій України, де ці показники найвищі. Щорічно від раку у нашій області помирають до 2-х з половиною тисяч краян.
Як повідомив директор обласного протипухлинного центру В’ячеслав Мороз, нині у них на диспансерному обліку перебувають майже 34 з половиною тисячі пацієнтів, що потребують постійного спостереження. А при виявленні рецидиву – проведення спеціального, у тому числі, і променевого лікування.
«Променева терапія – один з основних методів лікування онкологічних хворих, – розповів В’ячеслав Мороз. – Цей метод застосовується практично на будь-якій стадії недуги як компонент комбінованого, самостійного, комплексного чи паліативного лікування».
Досі у Хмельницькому обласному протипухлинному центрі променеву терапію проводили на старому, максимально небезпечному обладнанні – гамма-терапевтичному апараті. Такі апарати у світі давно не використовуються. Передусім, через те, що вони завжди є носіями потужного джерела радіоактивного випромінювання.
Сучасною альтернативою гамма-терапевтичному апарату є лінійний прискорювач. Він не містить радіоактивних елементів, самостійно генерує випромінювання, тож не несе загрозу радіоактивного забруднення навколишньому середовищу.
Згідно рекомендацій ВООЗ, потреба у лінійних прискорювачах складає 1 апарат на 300 тисяч населення. На сьогодні, у державних лікувальних установах України працюють лише 17 лінійних прискорювачів. І ця кількість, із врахуванням існуючої черги на лікування, надзвичайно мала, каже В’ячеслав Мороз.
Проєкт «Технічне переоснащення лікувальних кімнат для дистанційної променевої терапії радіологічного відділення Хмельницького обласного онкологічного диспансеру» був зареєстрований на онлайн-платформі Державного фонду регіонального розвитку на 2021 рік. Після оцінювання він переміг та увійшов до переліку проєктів у межах президентської програми «Велике будівництво».
Реалізовувався за підтримкою депутатів Верховної Ради, у тому числі парламентарів від групи «За майбутнє». Фінансувався із різних джерел, серед яких – і бюджет Хмельницької області.
«Обласна рада завжди опікувалася цариною охорони здоров’я, – каже очільниця депутатського корпусу краю Віолета Лабазюк. – Ми бачимо проблеми галузі та допомагаємо їх вирішувати. Впроваджуючи у практику нові медичні технології та сучасне лікувальне обладнання, створюємо необхідні умови для кращого медичного обслуговування жителів області».
Загалом на проведення будівельно-ремонтних робіт використали майже 11 мільйонів гривень. З Державного фонду регіонального розвитку надійшло понад 9 з половиною мільйонів, більш як мільйон 264 тисячі – з обласного бюджету. На закупівлю системи лінійного прискорювача, рішенням облради, виділили 33 мільйони гривень. Ще 27 мільйонів додав із власних коштів протипухлинний центр.
Ремонтні роботи розпочалися торік у травні, а вже 12-го грудня було підписано Акт введення нового обладнання в експлуатацію.
«Ми плануємо проліковувати на лінійному прискорювачі, щонайменше, 1500-1800 пацієнтів за рік. У зв’язку із недостатньою кількістю таких апаратів та великою чергою на лікування ми також зможемо лікувати пацієнтів з інших областей України», – розповів В’ячеслав Мороз.
Завдяки новому апарату з’являються нові перспективи у лікуванні онкопатологій. Тепер максимально необхідну дозу до пухлини можна буде підвести з мінімальним пошкодженням здорових тканин. Це дозволить отримати найкращий лікувальний ефект, а пацієнтам – швидко повернутися до повноцінного життя, без лікування променевих реакцій.
Крім того, з’явиться можливість лікувати такі локалізації, які на старому апараті проводити було неможливим. Таких пацієнтів завжди скеровували у медзаклади, де вже працювали лінійні прискорювачі. А це завжди потребувало додаткового фінансування – і на саму процедуру лікування, і на перебування людини в іншій області.
