Поліщук Роман Борисович

        Поліщук Роман Борисович народився 4 травня 1972 року в селі Крупець.

У 1988 році після закінчення Крупецької восьмирічної школи розпочав трудову діяльність у Славутському ремонтно-транспортному підприємстві, де працював слюсарем з ремонту автомобільного транспорту, а згодом — водієм вантажних автомобілів.

У 1990 році був призваний на строкову військову службу до лав радянської армії, де проходив службу на посаді водія. Після демобілізації повернувся на попереднє місце роботи. Згодом продовжив трудову діяльність у 7-й пожежно-рятувальній частині з охорони Хмельницької атомної електростанції.

У 2006 році звільнений у зв’язку з виходом на пенсію.

Одружився. Разом із дружиною виховали двох синів — Олексія та Дмитра.

У травні 2025 року Роман Борисович став на захист України. Проходив військову службу на посаді водія-заправника роти підвозу паливно-мастильних матеріалів військової частини А2375 у місті Шепетівка. Згодом був переведений до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

16 січня 2026 року загинув поблизу села Різниківка Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання та захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України.

Похований у рідному селі Крупець.